Пошта в Нью-Йорку має багату і тривалу історію, яка відображає розвиток як самого міста, так і поштових служб США в цілому. Поштова справа в Нью-Йорку має початок ще з 17 століття, кожного десятиліття пошта мегаполіса покращувала якість послуг, щоб задовольнити потреби містян та туристів. Нью-Йорк завжди був важливим центром комунікацій для Америки. Саме в цій статті ми підготували для вас цікаву історію про виникнення поштової справи в Нью-Йорку. Далі на newyork1.one.
Виникнення поштового відділення
За часів голландців листи привозили з Європи капітани кораблів і передавали їх власникам кав’ярень, а вже потім отримувачі могли зателефонувати та отримати свої листи. Але цей звичай проіснував лише до 1686 року.
Вже у 1692 році міська влада заснувала поштове відділення, а у 1710 році Генеральний поштмейстер Великої Британії переніс штаб-квартиру поштової служби колоній з Філадельфії до Нью-Йорка.
Перше міське поштове відділення було розташоване на Бродвеї навпроти Бівер-стріт. У 1804 році пошту перенесли до будинку № 29 по вулиці Вільям-стріт, кут Гарден-стріт.
У 1827 році відділення було перенесено до підвалу Торгової біржі. На жаль, у 1835 році торгова біржа була знищена, саме там сталась масштабна пожежа. Після страшного інциденту, пошта Нью-Йорка отримала нове місце розташування, вона була перенесена в Ротонду в парку Ратуші.
Однак Ротонда виявилась замалою для поштового відділення, тому в 1845 році пошту було перенесено до Середньо-голландської церкви на Нассау-стріт, між Сосновою і Кедровою вулицями, яке було придбано урядом за суму 350 000 доларів США.
Місце, яке придбали для поштового відділення не було пристосоване для надання якісних послуг. Ця будівля була освячена в 1732 році й використовувалася для богослужінь однією з голландських громад міста.
У 1776 році, коли місто окупували англійці, завойовники перетворили його на в’язницю для ув’язнення своїх непокірних бранців. Згодом вона використовувалася ними як школа верхової їзди для навчання кавалерії. Після евакуації британців з міста громада знову зайняла його і переобладнала для релігійних відправ. Заплативши за це згадану вище велику суму, уряд був змушений додатково витратити 80 000 доларів, щоб привести будівлю до ладу. Відтоді в будівлі було зроблено багато змін, деякі з яких вимагали значних витрат, але навіть, вклавши шалені кошти на будівництво та реставрацію, вона не здатна задовольнити вимоги.

Функціонування поштового відділення
Приміщення старої церкви використовується для сортування пошти. Ця робота проходить на першому поверсі. На підлозі розташовані великі напівкруглі конструкції, розділені на кілька відкритих секцій. До кожної секції прикріплено поштовий мішок, і всі вони позначені назвами міст, куди мають бути відправлені. Клерк стоїть всередині конструкції перед столом, заповненим листами, і швидко кидає їх у відповідні секції. Він настільки вправний, що завжди потрапляє точно в потрібне місце.
На пошті щосекунди можна почути звук від удару важкого штемпеля, саме таким чином працівники штампують та клеять марки на листи.
Верхній поверх старої церкви призначений для роботи начальника пошти та його помічників, начальника міської доставки, а також відділень грошових переказів і рекомендованих листів. Збоку від церкви вздовж вулиць Нассау і Кедрової прокладено дерев’яний коридор, і тут розташовані відділення видачі та прийняття посилок.
У різних частинах деревʼяного коридору наявні відповідні скриньки для зберігання листів і паперів, призначених для поштових відправлень. Накопичення поштової кореспонденції тут настільки велике, що листи, призначені для певної частини країни, повинні зберігатися в одному конкретному місці. Листи для Нової Англії треба класти в одну скриньку, для Середніх Штатів — в іншу, для Південних Штатів — в іншу, для Заходу — в іншу. Назви штатів написані на видному місці над кожною скринькою, щоб не припуститися помилки з боку сторонніх. Листи для основних країн Європи та Азії розміщені таким же чином. Газети та періодичні видання мають окремий відділ.

Обсяг роботи поштового офісу
Не кожний мешканець Нью-Йорку може здогадуватись про обсяги роботи пошти. Щодня, протягом 19-20 століть листи надходили на поштові пароплави з-за кордону, частково для доставки в місті, а частково для пересилання в інші місця. В середньому становили близько п’ятнадцяти тисяч одиниць.
Кількість листів, що відправлялась з цього офісу пароплавами до інших країн, становила близько сімнадцяти тисяч щодня.
Кількість листів, що надсилаються з Нью-Йорка до інших відділень у Сполучених Штатах, становила близько ста п’ятдесяти п’яти тисяч щодня.
Також існували листи, які пошта отримувала від місцевих відділень. Поштовий пункт займався ще грошовими переказами, відомо, щодня виплачувалось близько тисячі доларів, в 19 столітті це були чималі гроші. Продаж поштових марок становив близько сорока чотирьох тисяч доларів на тиждень.
Розширення поштового офісу
Згодом, уряд Нью-Йорку розумів, хоч і поштове відділення, яке було збудоване на тлі колишньої церкви, виконувало величезні обсяги роботи, але цього було недостатньо. Нью-Йорк приймав листи з усіх куточків світу, виходячи з цієї ситуації, міська рада прийняла рішення щодо розширення та побудови нових поштових офісів.
У 1912 році уряд Нью-Йорку збудував головну будівлю Поштової служби Сполучених Штатів у мегаполісі.
Поштове відділення Джеймса А. Фарлі (Головне поштове відділення), широко відоме своєю красою та величезними розмірами.
У 1966 році споруду визнали національною памʼяткою архітектури, вона займає два цілих міських квартали. Однак, окрім її розмірів, поштове відділення хвалять як “видатний приклад римського класичного стилю”, що має п’ятдесят три коринфські колони, увінчані фризом.
Цікавий факт, якщо ви будете в поштовому у відділені Джеймса Фарлі, то варто підняти очі вгору, адже стеля прикрашена офіційними печатками десяти країн, серед яких, окрім Сполучених Штатів, Франція, Німеччина та Англія.
Ці емблеми представляють десять країн, які були одними з перших членів Всесвітнього поштового союзу на момент побудови будівлі.
Печатка Сполучених Штатів знаходиться в центрі атріуму, в оточенні печаток Англії та Німеччини.
Англійська печатка містить французьку фразу “Dieu et Mon Doit”, що означає “Бог і моє право”.
Німецька печатка стала предметом суперечок, коли Сполучені Штати вступили в Першу світову війну через чотири роки після відкриття поштового відділення Фарлі, деякі групи вимагали її видалення зі стелі. На німецькій печатці зображено герб часів Франциска II, герб Франциска I Австрійського, з початку 1800-х років. Серед інших країн — Франція (R.F., що означає Французька Республіка), Швейцарія, Бельгія (з французькими словами “L’Union Fait la Force”, що означає “Сила в єдності”), Нідерланди (“Je Maintiendrai”, що означає “Я буду підтримувати”).

Поява листонош
Наприкінці 19 – на початку 20 століття мешканцям Нью-Йорку можна було не відвідувати кавʼярні чи поштові відділення, щоб отримати довгоочікуваний лист. В мегаполісі зʼявились листоноші, які приносили листи прямо на зазначену адресу, це було дуже зручно, адже з дому можна було не виходити, листоноша вручав лист в руки господарям або ж залишав у скриньці біля помешкання.
Відомо, що загін листонош організовувався під керівництвом начальника, який призначався поштмейстером. Після відбору кандидат на посаду листоноші повинен був вказати свій вік, загальний стан здоров’я, колишню професію, досвід роботи в бізнесі, причину звільнення з останнього місця роботи, а також те, чи служив він в армії або на флоті. Якщо заявник пройшов відбір, його оглядає хірург Департаменту, щоб переконатися в його фізичному здоров’ї. Від кожного кандидата обов’язково вимагався хороший зір. Далі після всіх процедур, особу приймали на роботу в ролі листоноші.

