У 21 столітті Волл-стріт є символом світової фінансової могутності. Це місце асоціюється з хмарочосами, біржами та великими угодами, але мало хто знає його історію становлення як фінансового центру не просто міста, а всього світу. У цій статті ви дізнаєтеся захопливу історію розвитку всіма відомого Волл-стріт, від місця, де навіть не було дороги до справжнього серця світової економіки. Далі на newyork1.one.
Походження вулиці
У ранніх записах Нового Амстердама голландці називали вулицю “Het Cingel”, що в перекладі означає “Пояс”, аналогічно назві бар’єрної вулиці, стіни та каналу в Амстердамі. Після того як Англія завоювала Нові Нідерланди у 1664 році і перейменувала поселення в Нью-Йорк, в податкових документах за 1665 рік ця вулиця згадується як “Het Cingel ofte Stadt Wall”, що означає “Пояс або Міська стіна”. Така подвійна назва також зафіксована в плані Нью-Йорка за 1691 рік.
Вважається, що перша офіційна згадка Волл-стріт відбулася у 1686 році, коли губернатор Томас Донган затвердив новий міський статут. Виникала також плутанина в походження назви виникла через істориків 19 і початку 20 століття, які помилково припускали, що вулицю називали “de Waal Straat” – так нібито звучала “Вулиця Валлонів” голландською. Однак у 17 столітті вулиця “de Waal Straat” (сьогоднішня “Pearl Street”) знаходилася в іншій частині Нового Амстердама і мала зовсім інше значення.
Розвиток Волл-стріт
Таким чином історія Волл-стріт починається на початку 17 століття, коли Нью-Йорк, що тоді називався Новим Амстердамом, був голландським поселенням. У 1653 році було збудовано дерев’яну стіну, щоб захистити невелику колонію від можливих нападів з боку корінних американців та британських військ. Стіна тяглася вздовж того, що у 21 столітті називається Волл-стріт, і хоча її знесли до 1699 року, вулиця зберегла свою назву.
Не дуже приємним фактом з історії Волл-стріт є работоргівля. Рабство з’явилося на Мангеттені ще у 1626 році, але тільки у 1711 році міська рада Нью-Йорка офіційно заснувала ринок для торгівлі та оренди рабами африканського та індіанського походження. Цей ринок, що розташовувався на перетині Волл-стріт та Перл-стріт, функціонував з 1711 року по 1762 рік. Він був дерев’яною спорудою з дахом і відкритими сторонами. Водночас ринок був розрахований на розміщення близько 50 осіб.
Також на початку своєї історії місцеві торговці та спекулянти збиралися у різних місцях для торгівлі акціями та облігаціями. Згодом вони розділилися на дві групи: аукціоністи та дилери. Наприкінці 18 століття на Волл-стріт, біля підніжжя якої росло платанове дерево, регулярно зустрічалися учасники торгів, щоб укладати угоди з цінними паперами. Близьке розташування сприяло зручності зустрічей. У 1792 році ці торговці вирішили формалізувати свої взаємодії, підписавши Баттонвудську угоду, яка започаткувала Нью-Йоркську фондову біржу. Головною метою угоди було створення більш упорядкованого ринку, що виключає маніпулятивні аукціони, а також запровадження комісійних структур. Учасники, які підписали угоду, домовилися про стандартну ставку комісійних угод один з одним. Ті, хто не підписав угоду, могли продовжувати торгувати, але мали оплачувати вищу комісію за участь.
До 18 століття район став жвавим ринком. Купці та торговці регулярно збиралися під платаном, щоб купувати та продавати товари, закладаючи основу для торгівлі та комерції, які пізніше визначили головне призначення вулиці.
Фінансова ідентичність Волл-стріт – міць Нью-Йорка
Спочатку торгівля відбувалася на самій вулиці, але до 1817 року брокери перемістилися в приміщення, утворивши Нью-Йоркську фондову біржу. Це ознаменувало початок Волл-стріт як організованого фінансового інституту та зміцнило роль Нью-Йорка як ключового гравця в економіці США.
19 століття було періодом колосального зростання Волл-стріт, зумовленого промисловою експансією, технологічними інноваціями та зростанням потужних фінансових інститутів. Тобто, у міру того, як США переходили від аграрної економіки до промислової, Волл-стріт стала фінансовим центром, який всіляко підтримував цей перехід. Залізниці, сталеливарні компанії та інші галузі промисловості масово зверталися до Волл-стріт за капіталом, що сприяло швидкому зростанню країни.
При цьому варто відзначити, що важливу роль відіграли інвестиційні банки. Вони не лише фінансували промислові проєкт, а й консолідували галузі, створюючи великі корпорації, які визначали американську економіку.
Зростання Волл-стріт як фінансового центру було безумовним. Навіть Громадянська війна не завадила цьому. Ба більше, уряд випускав облігації для фінансування воєнних дій. Безумовно, в цей непростий для країни період були коливання ринку, але вони були незначними, вплив Волл-стріт зростав і показував наскільки може адаптуватися до мінливих економічних і політичних умов.
20 століття ознаменувало зовсім новий виток в історії розвитку Волл-стріт як фінансового центру. У цей час були як великі кризи, так і безпрецедентний підйом економіки. Наприклад, у 1920-х роках Волл-стріт стала справжнім символом процвітання та інновацій. Фондовий ринок злетів, оскільки інвестори вкладали гроші у спекулятивні підприємства. Але, відразу ж після цього був крах фондового ринку 1929 року, який спровокував Велику депресію. Крах виявив відсутність регулювання на фінансових ринках, що призвело до реформ у цьому секторі.
Після Другої світової війни ситуація стабілізувалася. Волл-стріт зміцнила свої позиції світового фінансового центру. Долар США став світовою резервною валютою, а американські фінансові інститути відіграли провідну роль у відновленні економіки, зруйнованої війною.
При цьому наприкінці 20 століття технологічний прогрес повністю перетворив Волл-стріт. Поява комп’ютерів та електронних торгових систем справила революцію у тому, як купувалися та продавалися акції. Це, своєю чергою, в рази підвищило ефективність та доступність.
21 століття принесло Волл-стріт як проблеми, так і можливості. Фінансова криза 2008 року нагадала про ризики, пов’язані з дерегулюванням та спекулятивними інвестиціями як на початку 20 століття. Однак Волл-стріт продовжує процвітати. Волл-стріт – це центр глобальної фінансової мережі, а Нью-Йоркська фондова біржа залишається найбільшою фондовою біржею у світі. У 21 столітті на Волл-стріт знаходяться одні з найвпливовіших установ на планеті.
Добре це чи погано, але Волл-стріт формував і продовжує формувати весь світ найглибшим чином. Вона стимулює інновації, підживлює економіку та об’єднує людей та підприємства по всьому світу.