Понад 170 років тому в окрузі Бруклін, що у штаті Нью-Йорк, не існувало жодного державного центру медичної допомоги. У разі потреби, місцеві жителі зверталися до тамтешнього лікаря, який надавав медичні послуги в себе вдома. Далі на newyork1.one.
У 1839 році відбулася доленосна ДТП: чоловіка з міста Баффало збила вантажівка поблизу місцевої ради Брукліну. У потерпілого була зламана нога. Мер округу Сайрус Портер Сміт, який став свідком аварії, відразу дав наказ, щоб чоловіка відвезли до одного з приватних будинків, де йому надали першу медичну допомогу. Адже найближча лікарня знаходилася за чотири милі. Відтоді постало гостре питання у заснуванні першої лікарні в Брукліні. Але тільки через шість років Сайрусу Сміту вдалося скликати засідання, де обговорили створення першого Бруклінського медичного закладу.
Заснування міської лікарні Брукліну
У 1845 році законодавчі збори штату схвалили пропозицію місцевої ради Брукліну щодо заснування лікарні. Мер округу Сайрус Сміт очолив посаду президента опікунської ради Бруклінської міської лікарні. Проте це був лише початковий етап, адже коштів катастрофічно не вистачало. Грошей від благодійників надходило небагато, збір йшов повільно. Але потреба в медичному закладі лише збільшувалася. Завдяки щедрій пожертві бруклінського бізнесмена Августа Грема та кількох інших благодійників, вдалося зібрати достатню суму. На ці гроші придбали невеликий будинок у центрі округу, і в 1847 році відкрили Бруклінську міську лікарню.
Перша будівля лікарні була в задовільному стані, проте аж до 1852 року функціонувала як єдина державна лікарня у Брукліні. Приміщення медичного закладу були дуже тісними, інколи оперативні втручання лікарі проводили в палатах з іншими пацієнтами.
Громадянська війна та відкриття патологоанатомічного кабінету
Під час громадянської війни у Бруклінській лікарні розмістили військовий госпіталь, де лікували хворих та поранених солдат. Для цього навіть побудували кілька нових будівель. Згодом впродовж Першої світової війни, один поверх Західного павільйону з 60 ліжками був відведений для догляду за хворими моряками та іншими військовими.
У 1858 році в лікарні відкрили патологоанатомічне приміщення з кабінетами для розтинів, лекційними аудиторіями та бібліотекою. Тут активно проводили дослідження людського тіла. На території Сполучених Штатів Америки це була друга будівля такого типу.
Після громадянської війни, у 1869 році, в будівлі поряд з патологоанатомічним відділенням відкрили ортопедичний лазарет. Там лікували бідних пацієнтів з усього Лонг-Айленду. Більшість хворих направляли в стаціонарне відділення, проте нескладні втручання проводили в лазареті.
Служба швидкої допомоги та перша школа медсестринства
Першу школу підготовки медсестер у Брукліні заснували в 1880-х роках за підтримки громадських активісток з некомерційної організації «Fruit and Flower». Вона стала другою в штаті Нью-Йорка. Президентом школи обрали місис Сет Лоу.
Крім того, тут функціонував шпиталь, де лікували бідний прошарок населення Брукліну. На початок 1893 року на території лікарні збудували додаткову будівлю, де розмістили одне з перших окремих пологових відділень.
До 1896 року Бруклінська лікарня вже мала власну службу швидкої допомоги. Цілодобова робота екстреної медичної допомоги охоплювала територію центру Брукліну, районів Форт Ґрін та Бедфорд-Стайвесант, що знаходиться у північній частині Брукліну. За перший рік діяльності служби було здійснено понад 970 виїздів екстреної бригади медичних працівників.
Удосконалення та покращення медичного закладу в XX столітті
Відділення електрокардіографії відкрили в 1926 році, коли Бруклінська лікарня придбала електрокардіограф. Після закінчення Другої світової війни медичний заклад почали активно модернізовувати, купуючи нове обладнання та удосконалюючи надання послуг медичної допомоги.
Для дослідження захворювань крові та систем кровообігу створили оновлену серцево-легеневу лабораторію. До того ж було створено спеціальну палату для пацієнтів післянаркозного періоду, де хворі відновлювалися після операцій та медикаментозного сну під ретельним наглядом медсестер та лікарів.
За кілька десятків років колективу Бруклінського медичного закладу вдалося здійснити декілька важливих проєктів. Завдяки цьому вдалося покращити клінічні умови для пацієнтів, створити умови для навчання медичних працівників. У травні 1951 року було створено консультативну раду, членами якої стали видатні містяни, які були віддані медичній діяльності та добробуту лікарні.
Починаючи від 1970-го року у Бруклінській лікарні було створено нові відділення, лабораторії та центри клінічної діагностики. Містяни відтоді мали змогу проходити діагностику та лікування в центрі мовлення та слуху, ендокринології, відділенні судинної хірургії та кардіології. Крім того, запрацювало відділення інтенсивної терапії новонароджених, що дозволило врятувати життя найменших жителів Брукліну. Активно запрацювали різні навчальні програми для працівників лікарні, яку організувало Міністерство охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення США.
На початку 1990-х років офіційно змінили назву лікарні на The Brooklyn Hospital Center. Бруклінський лікарняний центр є лікарнею високого рівня, яка з кожним роком вдосконалюється, впроваджуючи найновіші технології. Висококласні лікарі, медичні сестри, лаборанти та інший персонал щороку допомагають понад 30 000 пацієнтам. Лікарня розрахована на 464 ліжка та надає весь спектр найкращих медичних послуг.