Попри суперечливу та непросту історію, Барнард продовжує залишатися місцем, де освіта поєднується з активним дослідженням світу, а студентки та викладачі спільно формують майбутнє. Це коледж, де жінки не лише навчаються — вони творять та впливають на світ. Докладніше про цей особливий заклад освіти у Нью-Йорку — далі на newyork1.one.
Барнард: коледж, що відкрив жінкам світ
Коли наприкінці XIX століття жінки ще не мали права голосу, а університети Ліги плюща залишалися чоловічими фортецями, у самому серці Нью-Йорка зароджувалася революція. Вона мала ім’я — Barnard College.
Все почалося з ідеї професора-ідеаліста Фредеріка Августа Портера Барнарда, президента Колумбійського коледжу. Він вірив, що розум не має статі, а знання не повинні бути привілеєм лише для чоловіків. Але у своїй боротьбі за рівноправну освіту Барнард натрапив на глуху стіну опору. Його колеги знову й знову відкидали думку про жінок у коледжі. І лише після його смерті, у 1889 році, мрія професора почала здійснюватися завдяки наполегливості його духовної спадкоємиці, молодої письменниці Енні Натан Мейєр. Вона разом з групою рішучих нью-йоркських жінок переконала керівництво Колумбійського університету створити навчальний заклад для жінок, який за рівнем не поступався чоловічим. Так народився Barnard College — місце, де жінки вперше здобули можливість вивчати науку, філософію, літературу й мистецтво на тому ж рівні, що й чоловіки.
Перший кампус займав старовинний будинок з коричневого каменю на Медісон-авеню, де шість викладачів навчали лише 14 студенток. Проте вже через дев’ять років коледж переїхав до Морнінґсайд-Гайтс, ставши частиною академічного кварталу Колумбійського університету.
Барнард одразу став символом інтелектуальної свободи. Його студентки носили книги в руках, коли це ще вважалося дивиною, вони сперечалися, думали, писали, творили та ламали суспільні стереотипи. У час, коли жіноче призначення зводилося до ролі дружини й матері, випускниці Barnard College доводили, що освіта не суперечить жіночності, а розкриває її глибину.
У ХХІ столітті коледж залишається потужним голосом жіночої освіти. Його історія — це історія сміливості: від перших лекцій у тісному будинку до відкриття Мілштейнського центру у 2018 році, від протестів 1968 року до приймання трансгендерних жінок у 2016-му.
Barnard College і далі кидає виклик світові. Він готує студенток до лідерства у добу кліматичних змін, штучного інтелекту та соціальних потрясінь — і робить це з тією ж безстрашністю, що й понад сто років тому. Бо сміливість, як і освіта, — це головна традиція Barnard.
Як Барнард та Колумбія будували непростий союз
Коли у 1889 році Barnard College відчинив свої двері для перших студенток, це був не просто освітній експеримент, а виклик усталеному порядку. Перші роки були сповнені напруги. Наступні десятиліття нагадували американські гірки — від спроб повного об’єднання до періодів відчуження. На початку ХХ століття президент Колумбії Ніколас Мюррей Батлер навіть пропонував поглинути Барнард, вважаючи його зайвим. Коледж вистояв завдяки рішучій Вірджинії Гілдерслів, випускниці Барнарда, яка очолила заклад у 1911 році. Вона перетворила його на повноцінну інтелектуальну спільноту — жіночу, але не підлеглу.
Після Другої світової війни відносини між двома закладами стабілізувалися. Колумбійський університет займався власними проблемами, а Барнард під керівництвом Міллісент Макінтош розвивався у власному ритмі. Студентки Барнарда могли брати курси в Колумбії, користуватись бібліотеками й спортивними залами, і при цьому залишалися окремою академічною громадою.
Та у 1970-х роках знову здійнялася буря. Колумбія переживала фінансову кризу та почала виставляти рахунки за всі «переваги партнерства». З’явилися розмови про об’єднання факультетів та навіть про злиття. Barnard College опинився під загрозою втрати автономії.
Кульмінація настала у 1980-х роках, коли Колумбійський університет нарешті вирішив приймати жінок — саме те, чого прагнув Барнард понад століття тому. Здавалося, що місія жіночого коледжу завершена. Але президентка Еллен Фаттер боролася за незалежність. Завдяки її наполегливості Барнард не лише вижив, а й уклав нову угоду з Колумбією, яка зберегла рівноправні стосунки між двома установами.
Зараз студентки Барнарда навчаються у власному кампусі, але отримують дипломи Колумбійського університету, підписані двома президентами — символічне підтвердження того, що дві історії злилися в одну.
І хоча між ними колись пролягав Бродвей як межа, нині він радше схожий на міст — міст між минулим та сучасністю, між жіночою боротьбою за освіту й новою ерою рівності.
Високі стандарти та глобальні можливості
Barnard Global відкриває студенткам та викладачам міжнародні горизонти. Програми обміну та глобальні партнерства дозволяють виходити за межі кампусу Нью-Йорка, відправлятися у дослідження за кордон та запрошувати міжнародних науковців.
Випускниці Барнарда входять до глобальної мережі з понад 40 000 осіб, які працюють у політиці, мистецтві, науці та бізнесі. Ця мережа забезпечує підтримку, наставництво та професійні можливості для студенток та молодих випускниць.
Барнард пропонує понад 100 студентських організацій та клубів, включаючи спортивні, мистецькі та культурні, де кожна студентка може знайти своє місце. Клуби та програми сприяють лідерству, взаємодії та створенню міцної спільноти.
Коледж підкреслює важливість глобального мислення. Психологія, економіка, комп’ютерні науки, політологія та англійська мова — серед найпопулярніших спеціальностей.
У Барнарді завжди панує енергія молодості та творчості. Тут навчається понад три тисячі студенток. Вони приїхали з усіх куточків країни – з 46 штатів, округу Колумбія, Пуерто-Рико та Віргінських островів, а також з понад 50 країн світу. Китай, Індія та Канада стали країнами, з яких приїхала найбільша кількість іноземних студенток. Коледж пишається тим, що 16% його студенток є першими у своїх родинах, хто здобуває вищу освіту.
Барнард завжди славився суворим відбором. У 2023 році рівень прийняття впав до рекордних 6,5%, роблячи коледж одним з найконкурентніших у США.
Barnard College активно підтримує фінансово студенток з меншими можливостями – близько половини першокурсниць отримують інституційну допомогу, а 13% користуються федеральними грантами Pell.
Барнард не просто говорить про інклюзивність – він її створює. Тут діють програми підтримки ЛГБТК+, ресурси для студенток з обмеженими можливостями, консультації з психічного здоров’я та семінари з запобігання насильству. Студентки можуть брати участь у створенні політик різноманітності, долучатися до програм та ініціатив, які допомагають зробити коледж ще відкритішим та дружнішим.
Коледж, який надихає жінок змінювати світ
Barnard College — це не просто місце навчання, це живий інтелектуальний центр, де кожна студентка може знайти свій голос, а викладачі — простір для наукових пошуків та творчості. За понад столітню історію коледж виховав та запросив на свій факультет низку видатних особистостей.
Серед викладачок — фізикиня-ядерниця Гаррієт Брукс, класична філологиня Гелен Фолі, письменниця Мері Гордон, фізикиня Марґарет Молтбі, поетеса та лауреатка Нобелівської премії з літератури 1945 року Габріела Містраль, теологиня Елейн Пейджелс тощо. Вони не лише навчали, а й надихали студенток сміливо мислити та досліджувати світ.
Список випускниць Барнарда довгий та різноманітний: від музикантки Лорі Андерсон та джазової скрипальки Елана Джеймс до журналісток, письменниць та активісток, серед яких Грейс Лі Боггс, Еліс Дюер Міллер, Джумпа Лахірі та Джудіт Міллер. Випускниці Барнарда змінили культуру, літературу, науку та політику. Тут виховують лідерок, готових кидати виклик світові та формувати його нові правила.